Як створити шкільний бренд?

Сьогодні мова піде про те, навіщо школі власний імідж, піарник та які цінності школа повинна давати своїм клієнтам. А допоможе у цьому авторка і викладачка програм Києво-Могилянської бізнес-школи Марина Стародубська.

Що буде родити піарник в школі?

У сучасному світі працюють одні й ті самі принципи маркетингу та піару, незалежно від предмета просування – чи то приватна, чи державна школа. Клієнтами школи є родини. Діти – це прямі споживачі послуг, але самі платити за них не можуть, тому саме родина є клієнтом. Наприклад, для приватної школи, яка хоче бачити повну категорії батьків, потрібно працювати над ціннісною складовою та дбати про власну репутацію.

Репутація є більш широким питанням, яке обумовлює усталену думку. Водночас бренд – це очікування певних стандартів якості послуги. Бренд є частиною репутації, як і менеджмент, і відношення школи до викладачів. Брендом займаються маркетолог, а репутацією – піарник.

Репутація для державної школи також важлива, але знайти окремого фахівця для штату школи буде набагато важче, аніж у приватній організації. Все цілком реально, але у державному варіанті забере більше часу.

Репутація школи залежить від директора та вчителів, а трохи згодом й від учнів. Піарник не може створити шкільну систему, він може взяти її та почати з нею працювати.

У державній школі не вистачає коштів зазвичай, тому для побудови репутації доводиться тісно співпрацювати з батьками. Після спілкування директора та вчителів з батьками й формується репутація школи. Репутація залежить від кожного рішення директора, а, наприклад, завуч з навчальної роботи може виконати роль менеджера для вчителів.

Варто пам’ятати, що створення бренду та репутації – це довгий процес. Його не можна сприймати, як задачу на певний термін. Цей процес повинен тривати постійно, а учні повинні усвідомлювати. Що вони є обличчям школи, згодом університету та компанії, де потім працюватимуть. Завжди є певні очікування та норми поведінки.

Етапи створення бренду школи

1. Знайти свого клієнта.

Директор школи повинен усвідомити, хто є клієнтом школи – родина. Особливо це стосується державних закладів. Часто персонал школи думає, що клієнтом є райвно і міськвно, а не діти з батьками. Коли всі педагоги зрозуміють, для кого вони повинні працювати та надавати послуги, навчальний процес одразу трансформується, адже фокус перейде з папірців на дітей.

2. Визначення сильних сторін.

Справжній лідер завжди повинен чітко розуміти, у чому його школа сильніша, а в чому сильніша сусідня. Розуміючи ці моменти можна робити правильні акценти та ще більше розвивати сильні сторони. Таким чином можна буде про них говорити за межами школи, що поступово створюватиме певну репутацію бренду.

3. Знайти посил школи.

Кожен вчитель має власний посил та ставлення до дітей. Якщо це йде всупереч з баченням директора, то така робота значно ускладнює життя школи. Якщо запитати представників покоління 40+ років, то виявиться, що більшість з них ненавидять або не люблять певний предмет саме через учителя. Педагог формує ідею класного життя – чи це буде змагання кращих гаджетів, чи жага до навчання та командна робота. Наприклад, школа може відсіювати невстигаючих учнів щомісяця. Це жорстоко, але тоді залишаться тільки ті, хто прагнуть знань та створюють для цього продуктивну атмосферу.