Особливості іспанського підходу до розвитку креативності у дітей

Чи є чому повчитись українським освітянам у іспанських?

Іспанська система освіти вражає своєю лояльністю та адаптацією подачі знань під дитячі характери та натури. Розуміння індивідуальності кожної дитини – ось що по-справжньому приводить до успіху в творчому майбутньому дитини.

Взяти, наприклад, всесвітньо відомого архітектора Антоніо Ґауді. Чи може хтось припустити, що Ґауді, цікавлячись протягом всього життя цим ремеслом, а згодом присвячуючи йому все своє життя, міг ненавидіти прямі лінії та теоретичні предмети? Креативне мислення, яке супроводжувало його в рідній країні, і яке не просто помічали його наставники, а й допомагали митцю розвинути та поліпшити навички, створило навколо Ґауді саме той світ, який потребувало його бачення.

Система освіти в Україні разом із батьками діток повинні зрозуміти, що для розвитку креативності в дітей, насамперед потрібно припинити надмірне втручання у світосприйняття дитини.

Система освіти в Іспанії сильно відрізняється, адже насамперед відрізняється сприйняття світу в жителів цієї країни. Дорослі відносяться серйозно до особистого простору своїх дітей та формування їхньої власної думки. В цій статті представлено кілька фактів, які вважаються впливовими в зростанні нових митців та креативних особистостей за думкою іспанських спеціалістів. Ймовірно, варто звернути увагу на ці пункти для покращення освітньої системи в Україні.

• П‘ятірка «С»: свіже повітря, сієста, спілкування, середземноморська дієта та спорт.

Чимало часу приділяється правильному спілкуванню, якому вчать вже змалку. З трьох місяців дітей віддають до ясел, а при досягненні трьох років і до шести – отримують базові дошкільні знання.

В Іспанії панує думка, що дитині варто спілкуватись з однолітками та відчути в певній мірі незалежність від дорослих для отримання та розуміння креативних навичок.

Активні заняття спортом гармонійно внесені в розклад учнів початкової школи, серед яких є і садівництво, і плавання та багато іншого, залежно від бажань колективу дітей.

Варто зазначити дієту, яку обрано для гарного самопочуття, настрою та бажання навчатись, з морепродуктами, рибою, оливковою олією в салатах та безліччю фруктів. Таким раціоном діти харчуються і вдома, і у школі.

• Самостійність, яку можна назвати «шостою «С», відіграє також вагому роль в становленні творчого мислення, а також у своєчасному засвоєнні шкільних матеріалів. Суворо забороняється батькам допомагати їхнім чадам із домашнім завданням вже з перших класів. Таким чином шкільні викладачі краще розуміють, чи дійсно дитина засвоїла наданий матеріал.

В Іспанії дитина в середньому витрачає одну-дві години свого часу на домашнє завдання, а в більшості випадків приділяють більше значення поточному балу, ніж оцінкам за контрольні.

• Мовленнєвий розвиток та практика письмових творів

Майже щотижня в школах практикується написання різноманітних творів. Це розвиває творче мислення і практикує швидкість побудови думки. В школах намагаються наслідувати кембриджський стандарт.

• Музичне сприйняття

Одразу варто підкреслити, що різноманітна музика супроводжує дітей щодня і з пелюшок: на перервах та під час сієсти в шкільних коридорах. В школі творчим предметам приділяється стільки ж уваги, як і теоретичним.

• Кінематограф як метод навчання

Діти переглядають фільми, створюючи замальовки, пишуть есе, вигадують відгалуження сюжетів та пояснюють їх на заняттях чи на захисті курсових. У такий шлях діти висловлюють свою думку, вчаться розуміти психологію та різні явища.

• Волонтерство та контроль емоцій

Мають місце спеціальні заняття, де дітей вчать розуміти та контролювати власні емоції, та імпульси, спрямовуючи їх у правильний напрямок.

Волонтерство ж дає не тільки привілеї у вигляді додаткових балів при вступі до університету, а і вчить емпатії, яка надалі допомагає у творчих ремеслах.

Підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що у формуванні дитячого сприйняття світу та розвитку її у творчості потрібне насамперед розуміння з боку старших, заохочування до творчих дисциплін, надання певної свободи та правильний раціон харчування. Та найголовніше – прийняття власної думки дитини з розумінням та відкритістю.