Непорозуміння зі шкільною програмою з літератури

За експертними дослідженням майже 40% українців не взяли жодної книжки в руки за минулий рік, та кожен п’ятий взагалі не знає що таке книжки та з чим їх їсти. Але до чого ж тут може бути школа і чому саме вона в цьому винна? Ми вирішили дізнатись у провідних фахівців-філологів у чому полягає проблема та як саме можливо виправити ситуацію.

За словами вчителя української мови й літератури Діани Мельникової, вона спілкувалась з експертами, які саме укладають шкільну програму з літератури. Укладачі стверджують, що спираються на естетичні та духовні цінності твору і добирають найкращі й найзрозуміліші оповідання і тексти. Але ж говорячи про інтенсивність і надмірну швидкість аналізування творів шкільної програми, діти просто не мають змоги насолоджуватись книгою та повністю відчути її, адже читання – найчистіше естетичне задоволення.

Під час підготовки до ЗНО у 10-11 класах діти читають і «зазубрюють» лише те, що передбачено програмою екзамену і зовсім не мають часу для відпочинку за книгою. Все частіше випускники використовують хрестоматії зі скороченими текстами, адже встигнути прочитати все в оригіналі майже неможливо, а ті, хто мав змогу прочитати всі твори у повному обсязі просто фізично не можуть запам’ятати навіть який герой з якого оповідання ті інші подробиці.

Діана Мельникова вважає, що шкільна програма з літератури потребує повного перезавантаження, а саме:

• Не ставити твори та тексти у хронологічному порядку – це не завжди доречно;
• Створити інтегрований курс задля розглядання української літератури як світової;
• Прибрати зайві та не зовсім доречні твори з програми й залишити лише класику.

З точки зору вчительки зарубіжної літератури Валентини Хоменко, її предмет повинен вважатися факультативом або курсом за вибором для учнів старших класів, адже навіть ставлення Валентини до шкільної програми з цього предмету змінювалось від повного задоволення до повного розчарування. І причина цього тягнеться від Міністерства освіти, адже воно пропонує повністю прочитати й розглянути «Анну Кареніну» за 6 уроків, розуміючи, що це фізично неможливо.

Звісно, ніхто не заперечує, що всі твори у програмі є витворами мистецтва і суто класикою, але ж діти попросту не можуть прочитати та сприйняти матеріал у повній мірі. Деякі пропозиції Міністерства щодо вивчення є навіть абсурдними, тому, що переважна більшість передбачена для розгляду у вищих навчальних закладах, де діти зможуть правильно зрозуміти зміст, але ніяк не у школі.

Вчитель української мови та літератури Іван Хворостяний запевняє, що шкільна програма з української літератури є нічим іншим, як скорочена університетська програма, адже навіть в 11 класі з української літератури передбачено 47 творів для розгляду. Читання повинно бути насолодою і відпочинком, але, поки Міністерство освіти намагається з учня старших класів зробити освіченого філолога, це неможливо.

Під час обговорення цього архіважливого питання на “Книжковому Арсеналі” художниця Євгенія Чугуй написала арт-конспект з найцікавішими репліками щодо теми.

Як вважає учениця 11 класу Катерина Кіщинська, програму з літератури складають задля пояснення і розгляду конкретних періодів у літературі. Під час уроків вона читає текст, потім пише твір до нього, в якому розкриває насущне питання твору. Загалом Катерина читає по 50 сторінок вдень, тому що треба встигнути підготуватись і до уроків, і до ЗНО. Майбутня випускниця каже, що для розбору і розуміння важкого для дітей твору треба знайти час для обговорення на уроці, який не передбачений програмою.

На думку однолітків Катерини шкільна програма з літератури складена не задля отримання задоволення під час читання, а спрямована на формування певного світогляду з патріотичним вихованням.

Аналізуючи все зазначене, треба визнати, що сьогоденна шкільна програма з української та зарубіжної літератури просто відбиває бажання дітей читати класичні витвори мистецтва і насолоджуватись ними, адже вони не мають достатньо часу, щоб повністю поринути у сюжет і зрозуміти красу твору