Розвиваймо критичне мислення з молодших класів

Критичне мислення є одним з головних умінь, які знадобляться у дорослому житті. Найкращий час для розвитку критичного мислення починається у молодших шкільних класах. Завдяки цьому діти зможуть правильно користуватися здобутою інформацією, ставити правильні питання, розрізняти факти та сумнівні гіпотези. До вашої уваги пропонує чотири дієві методики, які допоможуть сформувати навички критичного мислення під час уроків у молодших класах.

Передбачення

Цей метод базується на поданні дітям лише частини від загальної інформації, а продовження вони мають придумати самостійно. Діти повинні спробувати передбачити, що буде відбуватися далі в оповіданні, почувши його першу частину. Або учні можуть подивитися на картину невідомого для них художника та спробувати описати його, який він чоловік, чи це жінка, які в автора можуть бути інтереси тощо. Діти будуть будувати власні гіпотези на основі часткової інформації. Далі розкривається дійсна інформація та починається аналіз зроблених раніше припущень.

Вчителю тут важливо не допомагати дітям з гіпотезами, а лише спрямовувати їх до власних роздумів. Правильних чи неправильних відповідей тут немає, тому оцінювати їх не варто. Після відповіді всіх учнів важливо зробити висновки, щоб діти побачили для себе певні закономірності між власними гіпотезами та тим, що є насправді.

РАФТ

Цей спосіб допоможе дітям навчитися подавати інформацію від різних персонажів та у різних формах. Також вони попрактикуються у написанні невеликих творів. Для основи підійдуть оповідання з літератури, статті з історії або географії.

Вправа починається з утворення таблички на чотири стовпчики: Роль, Аудиторія, Форма і Тема. Суть завдання для дітей – обрати персонажа, уявити себе на його місці, донести до певної аудиторію набуту інформацію.

Наприклад, візьмемо казку «Котик та Півник». Можна обрати різні ролі для вправи: котика, півника, лисичку, її дітей, місцевих жителів села, самого читача. Якщо обрали півника, то можна розповісти місцевим жителям про те, як сумно йому одному впродовж дня, або як сильно він нервував під час викрадення лисичкою. У ролі котика можна написати звернення до громадян з проханням допомоги у пошуках півника.

Другим кроком є вбір аудиторії, до якої відбуватиметься звернення. Далі обирається форма. Для найменших учнів можна робити це у довільній формі, для старших експериментувати. Звернення можна написати у формі заяви, діалогового звернення, або навіть sms-повідомлення.

Результатом вправи повинен стати твір, написаний за формулою РАФТ:

 хто → кому → у якій формі → що може сказати.

Перший раз завдання можна виконати усім класом, потім розподіляти дітей на групи, а пізніше й давати індивідуальні завдання.

Кільце Венна

Методика використовується для порівняння двох предметів, понять або явищ. Вона дуже просто зображується схематично: два кола, які перетинаються та утворюють спільну зону.

Таким чином діти повинні порівняти два предмети та знайти спільні риси або властивості. Це можуть бути геометричні фігури, природні явища, фізичні величини, літературні персонажі.

Методика добре підходить для різних предметів. Наприклад, на уроці природознавства можна порівняти озеро та море, дерево та кущ, хижих та травоїдних тварин. На уроці української мови можна порівняти речення та словосполучення, іменник та чисельник. Такі вправи допоможуть дітям дивитися на предмети з різних сторін, знаходити відмінності у схожих поняттях та поєднувати спільні риси.

Мозковий штурм

Ця методика може стати актуальною для будь-якого уроку. Вона допоможе систематизувати здобуті знання та шукати творчі рішення. Використовується брейнстормінг дуже просто: на дошці пишеться певне поняття, а учні пропонують ріні факти, які точно пов’язані з цим поняттям.

Наприклад, на уроці природознавства можна написати слово «Місяць». Якщо діти ще не знають нічого про це небесне тіло, то спершу можна переглянути відповідний відеоролик. Потім діти будуть називати факти про Місяць, а ми будемо через рисочки дописувати навколо слова ці визначення. Після цього треба продовжити вивчення теми. Наприкінці уроку можна доповнити картину новими фактами, які діти отримали під час заняття. Завершується вправа висновками та повторенням всього, що вивчили впродовж години.