Вчинки батьків, які відштовхують дітей

Буває так, що ми іноді робимо такі вчинки, які відштовхують наших дітей. Це виходить несвідомо, але одна дія або фраза когось із батьків може призвести до того, що ваш малюк виросте «складним підлітком». Сьогодні ми наведемо сім найпоширеніших помилок дорослих, яких треба позбавитись задля морального здоров’я молодого покоління.

«Я з тобою не розмовляю»

Бойкот – найяскравіший приклад відштовхувальної поведінки батьків. Хтось робить паузу на годинку-другу, а хтось може не розмовляти з дитиною декілька днів.

По суті, бойкот – це стиль дитячої поведінки, який відображує слабкість «мовчазної» сторони, адже ображений потай чекає, поки кривдник прийде вибачатись. Хіба притаманні такі методи дорослій людині?

Коли батьки бойкотують, звичайно діти почувають брак любові та уваги. Наслідком такого виховного методу може стати не лише послаблення емоційного зв’язку між найріднішими людьми, а й зниження емпатії – дитина перестане вам вірити, стане байдужою до будь-чиїх сліз й переживань.

«Йди від мене, ти покараний»

Ця помилка також одна з найпоширеніших. Наприклад, дитина бешкетувала і була тимчасово позбавлена мультиків. Першою реакцією малюка буде злість, потім образа, і ось через п’ять хвилин він біжить до вас з плачем та надією на втіху. Але замість того, аби взяти малечу на руки та втішити, дорослі кажуть такі суворі та холодні слова. У такому разі дитина почуває себе зацькованою, поганою та не достойною любові.

Тому дуже важливо пояснити, що вам не подобається сама поведінка або вчинки дитини, але не дивлячись на це, менше любити її ви не будете. Покарання вже відбулось – мультики заборонені, але втішити дитину та підбадьорити можна.

Дитячі вимоги

Уявіть дуже просту ситуацію – мама з сином йдуть по магазину, раптом увагу хлопчика привертає іграшковий автомобіль і він кричить «Хочу, купи». Звичайно, мама робить дуже суворе обличчя і з показним «Ні!» тягне дитину далі. Така поведінка батьків навпаки розпалює конфлікт і може довести малюка до істерики. Аби такого не траплялось краще спокійним тоном пояснити, чому зараз мама чи тато не може купити бажану річ, а потім пообіцяти придбати це в якості подарунку трохи пізніше. Діти вперше стикаються з несправедливістю, тому краще їх підтримувати в такі моменти, а не сварити.

Погодження батьків з думкою сторонніх

Змоделюємо наступну ситуацію. Ви гуляєте містом і якась жіночка голосно говорить на всю вулицю: «Що це ви за сукню вдягли, вона ж зовсім не личить до такого типу фігури! А макіяж який яскравий! Ой-ой!». А ваш чоловік киває і підхоплює: «Ось бачиш, а я казав тобі, що зараз так не модно, і взагалі не культурно такі стрілки малювати!». Яка була б реакція щодо вашого партнера? Ви б погодились і пообіцяли йому більше так не фарбуватись чи розцінили такий вчинок як зраду?

Погодження з чужими дітьми

Цю помилку роблять ті, хто хоче добре виглядати в очах інших і має комплекс «А що люди скажуть?». Наприклад, на дитячому майданчику хтось взяв іграшку вашої дитини, чим засмутив малюка, який чужі іграшки не чіпає й грається лише своїми. Ви говорите, щоб дитина не плакала й не була жадібною. Або, наприклад, двоє затіяли бійку і ви не розібравшись одразу сварите свого. Така ваша поведінка призводить до розвитку в дитини хронічно ображеної натури.

«Я йду, а ти як хочеш»

Така «лякалка» звучить з вуст батьків, коли дитина не хоче йти з ними. В дошкільному віці це діє у 100% випадків, але при регулярному повторенні фрази у дітей формується враження, що без дорослих краще, викликає таким чином жагу сховатися в людному місці або навіть втекти.

«Замовкни»

Багато батьків можуть відрізнити, коли дитина плаче з ціллю маніпуляції, а коли сльози щирі. В першому випадку треба дати малюкові час заспокоїтись, бажано наодинці, а в другому – втішити, взяти на руки та обійняти. Якщо завжди на сльози говорити «Замовкни, закрий рота, не горлай, досить нити», то дитина виросте байдужою й одного разу такий вислів ви можете почути у свій бік, адже що посієш – те й пожнеш.