Порівняння фізкультурних норм в Україні та за кордоном

У вітчизняних ЗМІ періодично спливає тема нормативів з фізичного виховання, але зазвичай це відбувається після якихось не дуже позитивних подій. Щодо громадської думки з цього питання, то тут не має однозначної відповіді, але те, що треба проводити реформи в системі оцінки та самих фізкультурних нормативах – це безперечно.

Конкретні цифри

Візьмемо для прикладу підтягування для юнаків до 17 років. В системі оцінки дуже щільний діапазон – починаючи з 10 підтягування учень отримує 2 бали, за кожне наступне плюс один, а максимум чотири бали. Погодьтеся, що «розрив» до абсурду маленький. Тому це дуже ускладнює роботу вчителям фізкультури, адже іноді дуже важко правильно оцінити виконання вправи.

Якщо взяти для порівняння російський комплекс фізкультурно-мілітаризованих нормативів ГТО, то там для отримання одного балу необхідно три повторювальних підтягування. Можливо це також не багато, але за такою системою легше оцінити підготовку учня.

Також підтягуванню пропонуються альтернативи для різних вікових груп – це стрибок у довжину та ривок гирі (для повнолітніх), а в Росії це також ривок гирі або віджимання в упорі лежачи, що є більш логічним.

Біг на короткі дистанції на швидкість (спринти) у вітчизняних нормативах представлений без альтернативних вправ, у сусідній Росії – човниковий біг.

Взагалі, більшість експертів вважають, що дистанції зі спринту для школярів треба скоротити й запропонувати окрім 100 і 60 метрів середню цифру в 77 метрів, тому що саме на такому відрізку швидкість бігуна починає зменшуватись.

Розглянемо біг на довгі дистанції, за яким оцінюють витривалість школярів. В українських тестах для дітей молодших класів пропонується оцінювати тільки подолану учнем відстань, не беручи до уваги час на виконання вправи.  А ще дозволяється перехід на ходу. Тоді як можна оцінити такий норматив, коли дитина пів дистанції пробігла, пів пройшла, ще й у вільному темпі без часових рамок? У країнах Заходу як варіант пропонують тест Купера, у якому є фіксований час у 12 хвилин. Українські старшокласники вже бігають на час, а в порівнянні з Росією, дистанція для забігу менша на 500 метрів. Це вже полегшує високі вимоги, але таке навантаження все одно має великі ризики, адже саме цей норматив викликає швидке серцебиття і можливі негативні наслідки. Тому більшість громадян схильні до того, аби взагалі скасувати такий тест на витривалість, адже у дітей ще не сформувалась серцево-судинна система і без стресу для організму пробігти такий марафон звичайному школяреві практично неможливо.

Норматив «згинання й розгинання тулуба»

Простіше говорячи, це вправа на прес. Але сама специфіка виконання такого нормативу у корені не правильна, адже якщо просто згинати й розгинати тулуб, то тут більше задіяні м’язи спини, ніж пресу. Хоча в російському ГТО є аналогічний норматив.

Ривок гирі

Це випробування пропонується як у нас, так і в російському ГТО для дорослих чоловіків. Тут не має вагових категорій, але звичайно, виконавець вправи має важити понад 65 кілограмів. Адже зробити по 20 ривків гирею, масою в 16 кг завдання не з легких, тому таку альтернативу підтягуванню мало хто обирає.

Висновки

Безперечно, система оцінки фізичної підготовки потрібна, але вона повинна мати довершений вигляд – з цікавими завданнями та орієнтацією на підвищення результатів, із наново розробленими тестовими завданнями та неповторним українським стилем.