Що таке дизайн-мислення та як воно може вплинути на шкільне навчання

На це питання відповіла координатор освітніх проектів на платформі спільнокошту GoFundEd Олександра Пєтушкова. Під час реалізації проектів застосовувався метод дизайн-мислення, який зміг вирішити найбільш болючі питання у школах.

Що означає метод дизайн-мислення?

Ця методика часто використовується у бізнесі для визначення потреб клієнтів. Замість того, щоб нав’язувати покупцям власні ідеї, менеджери шукають те, що дійсно потрібно людям. Освіта – це також послуга, яку надає держава всі людям. Проте дітей не питають, а чого вони бажають, що саме їм потрібно?

Основний проект, який вже два роки поспіль проводить команда Олександри – це EduHack Challenge. Він являє собою 6-тижневий навчальний марафон, у якому беруть участь учителі, активні школярі та їхні батьки (для молодших учнів). З охочих учасників формуються групи, які починають працювати за методом дизайн-мислення.

Спочатку діти та вчителі просто починають спілкуватися про те, що їм цікаве, що саме подобається, а що ні, у навчальному процесі. Додатково діти проходять анонімне анкетування, у якому висловлюють всі свої побажання або зауваження. Деякі вчителі здивовано говорили: «Виявляється, варто було просто з ними поспілкуватися».

На наступному етапі всі потреби та проблеми визначені. Команда переходить до мозкового штурму та генерують ідеї, які допоможуть вирішити проблеми.

Кожного тижня команді надаються підготовані заздалегідь матеріали для читання та обговорення. Після впровадження спільно прийнятих рішень проводиться зворотній зв’язок від дітей, щоб встановити, чи подіяли зміни.

Які проблему були виявлені та як їх вирішували?

Часто випливають на поверхню доволі конкретні проблеми, на які не потрібно виділяти багато фінансових ресурсів та проводити революцію.

Наприклад, першою темою челенджу стало вивчення іноземних мов, рідної мови, а також проблеми навчання дітей з нацменшин.

Одною з виявлених проблем став стресовий стан дітей під час відповіді біля дошки. Для вирішення цієї проблеми було запропоновано проводити відповіді у вигляді дискусій за круглим столом. Також був запропонований метод синхронізації зі смартфонами з метою персонального контролю та видачі особистих завдань.

Ще одним прикладом стало швидке набридання монотонних лекцій або читання параграфів. Діти втомлювались та втрачали інтерес до інформації через 20 хвилин лекції. У процесі обговорення діти висловили бажання отримувати більше наглядової інформації. В результаті рішенням стало використання mind-maps: на уроці літератури весь клас створював мапу життя письменника. Таким чином кожен був залучений до роботи, цікавість не втрачалася, а результат спільної праці знадобиться у майбутньому для підготовки до іспитів.

Формування відповідальності

Спочатку вчителям досить важко адаптуватися до такого способу роботи. Вони чекають готових інструкцій, конкретних питань для дітей тощо. Проте з часом вони знаходять способи та бажання керувати процесом спілкування з учнями.

Для учнів їхнє залучення до прийняття рішень стає важливим кроком у розвитку відповідальності. Коли діти самі пропонують рішення, то після його впровадження завжди дотримуються спільно встановлених правил.

За два етапи проведення EduHack Challenge було залучено 600 осіб з усієї України та навіть представники однієї школи з Нідерландів. У березні розпочнеться реєстрація на наступний етап освітнього челенджу.