USA, Quartz Hill Look up

Як правильно створювати заборони для дітей

Як правильно створювати заборони для дітей

Виховання – це процес формування особистості, який починається змалечку. У всіх процесів в природі є основні правила, слідуючи яким все перебуватиме в гармонії.  Одне із таких правил у вихованні – заборони. Тому важливо, аби батьки привчали своїх дітей до певних обмежень, ставили кордони, які не можна порушувати. А як зробити так, щоб заборона не обернулась для дитини погрозою або образою, розглянемо у нашій статті.

Півстоліття тому у Каліфорнії провели цікавий експеримент, в якому порівняли два стилі виховання. За основу взяли два дитячих садочки: в першому виховувались діти, батьки котрих вважали, що дії та бажання малечі не можна обмежувати, тому вихователі також слідували таким принципам. Для порівняння був обраний традиційний дошкільний заклад, в якому для дітей були установлені певні правила, наслідування чи порушення яких виражалось в заохоченнях чи м’яких покараннях. Через три роки вчені зробили висновки, які показали, що «вільні» діти були більш тривожними, майже не грали в колективні ігри й важко йшли на контакт. Це відбувалось тому, що вони не мали чітких орієнтирів і не знали «правил гри».

Коли батьки все дозволяють своїм чадам, не вказують на їх помилки та не пояснюють, як їх виправляти, то таким чином вони самі зрощують в дитині самовпевненість. В більш дорослому віці при перших поразках самовпевнена людина не зможе зробити правильних висновків, а зізнатись собі у власній не ідеальності – тим паче.

Тож як забороняти правильно?

  1. Заборони не орієнтовані на задоволення ваших інтересів.

Перша помилка, з якою стикається більшість батьків – це порада годувати немовля за розкладом. Мовляв, таким чином дитина не буде постійно «висіти» на матері, якій і без того потрібен час для повноцінного відпочинку. Але ж є діти ослаблені, тривожні, з порушеннями травлення, і просто ті, яким не вистачає активності за одне годування висмоктати необхідну норму. Тому їм дуже важко витримувати установлені, зручні для батьків інтервали.

Ще один приклад – не брати часто немовля на руки, навіть якщо воно кричить, інакше буде постійно проситися до рук і може перетворитися на маленького тирана, а ще це не зручно. Справді? Якщо дитина не отримує необхідного емоційного контакту з матір’ю, вона виростає невпевненою у собі та з низьким емоційним інтелектом.

  1. Обмежень не має бути забагато.

Якщо дитині забороняти користуватись смартфоном чи комп’ютером, не дозволяти товаришувати з «непідходящими» дітьми, вважати ігри та забави дурницями, то це навпаки лише розпалить бажання. Із занадто обмеженої в діях малечі виростають або складні підлітки, або абсолютно не готові до життя люди. Тому треба не просто забороняти, а пояснювати причини не дозволу і можливі наслідки при їхньому порушенню.

  1. Правила для батьків.

Хто, як не батьки є прикладом для дитини? Саме вони є фундаментом виховання. Тоді чому дорослі дивуються, коли діти порушують заборони й навіть не запам’ятовують те, що їм кажуть, коли мама й тато самі спочатку говорять одне, а роблять зовсім інше? Тому завжди треба починати з себе, виховувати в собі ті якості, які хотілося б бачити в своїх нащадках.

  1. Заборони мають бути раціональними та послідовними.

Наведемо приклад. Мати дозволяє сину всі доступні квадратні метри покривати іграшками й забороняє залишати їх в такому вигляді на ніч, не склавши все по місцях. Одного разу вона приходить з роботи із шаленим перевтомленням й головним болем і не звертаючи уваги, наступає на одну з іграшок. Звичайно, дитині доведеться слухати крики про влаштований безлад і тут же установлюється нове правило – грати тільки в одній кімнаті, а ще краще, в одному кутку. Так от, це не правило для дитини, це сплеск емоцій матері. Тому краще спочатку заспокоїтись, а потім подумати, потрібно вводити нові заборони чи просто ввести поправки до діючих правил.

  1. Доступні пояснення.

Є такі заборони, які малюк не може зрозуміти. Наприклад, чим небезпечна розетка та електрика, чому не слід бавитись сірниками. Тому треба придумати спрощені пояснення, які будуть доступні для дитини в її віці – у розетці «живе» вогонь, сірниками можна зробити собі боляче. На крайній випадок можна сказати «Ми цього не робимо».

Comments,

Added 4 comments

AnnaS

AnnaS

0 1
00
Да дети, родители которых, ничего не запрещают, растут как дикие цветы. Они вынуждены учиться на своих ошибках и не раз будут набивать шишки, пока не найдут правильный путь. А разумные рамки, этот пусть сделают легче и уберегут от большинства ошибок.
Lyubov Moroz

Lyubov Moroz

0 1
00
Дуже вірно підмічено, що приклад батьків надзвичайно важливий для малюка. якщо ви забороняєте дитині певну дію, чи слова, а самі їх вживаєте чи виконуєте і дитина це бачить, гріш ціна такій забороні і такому вихованню.
Юлианна

Юлианна

14 1
00
Очень хорошие советы. Я считаю, что безусловно должны быть и запреты и ограничения, иначе ребенок не будит понимать, что такое опасность и вообще, будит расти избалованным и эгоистичным. Главное конечно иметь терпение, приводить примеры и доходчиво, спокойно и без криков все объяснять.
ksanka

ksanka

0 2
00
Я считаю главным в запретах - их объективность и целесообразность. Не просто - нельзя потому что я так сказала! А объяснять ребенку почему нельзя - это опасно для него, для окружающих, неприлично, неуместно и т.д. Ну и конечно, учить собственным примером, это самое главное.
Array

USA, Quartz Hill Log in