Як дитині навчитися ставити цілі й досягати їх

Експерти з економіки нещодавно оприлюднили список, в якому зазначено основні якості, якими повинна володіти людина, котра хоче бути високоефективною та побудувати блискучу кар’єру. Серед них є вміння комплексно підходити до розв’язання проблем та самостійність в прийнятті рішень. Ці два чинники беруть свій початок від вміння ставити ціль та досягати її. Тож як навчити цьому дітей?

В дитячому віці діти не розрізняють мрії та цілі, тому для них прагнення мати друга-динозавра таке саме реальне, як і вивчити англійську. Тому першим кроком буде розмова з дитиною на предмет реальності її бажань. Це не лише позбавить мрійника від ілюзій, а й надалі вбереже від нереалістичних очікувань.

Далі треба допомогти дитині побачити й виділити свої сильні сторони. Спочатку запитайте, які власні якості подобаються вашій дочці чи сину? Можливо вміння гарно малювати, розв’язувати приклади швидше за інших, або наявність великої кількості друзів, що говорить про товариськість? Потім ви можете доповнити цей список. Коли всі кращі якості виділені, треба обов’язково їх оформити в малюнок. Можна зобразити сонечко, в центрі якого буде ім’я дитини, а над промінцями не лише її сильні сторони, а й ті якості, які вона хотіла б бачити у себе.

Наступним етапом буде постановка короткотривалої цілі. Коли дитина зрозуміла, на які свої якості вона може опиратися, треба переходити до обговорення бажаної цілі. Найкраще, якщо на її виконання потребується місяць або два, аби у дитини не виникало надмірних переживань і стресу. Найголовніше – щоб дитина сама хотіла досягти своєї мети та була готова заради неї кожного дня докладати певних зусиль, адже в цьому випадку бажання є рушійним важелем.

Потім треба скласти поетапний план дій – з чого треба починати та які завдання виконувати. Кращий помічник у цій справі – це наочний графік. Наприклад, якщо у дитини ціль – за місяць вивчити сто іноземних слів, то можна намалювати векторну пряму, яка йде вгору. Межею буде 100%, тобто повне виконання, а маленькі відрізки на прямій будуть зображати процес руху до цілі. Таким чином перед очима у дитини буде наглядний приклад, що допоможе їй сконцентруватися і зібратися, коли настане момент ліні або небажання продовжувати.

Також треба привчати дитину оцінювати власну роботу. Для цього можна аркуш або ватман розкреслити по днях. За власні докладені зусилля дитина повинна сама ставити собі оцінку, наприклад: «Сьогодні я попрацював добре, поставлю собі зірочку; сьогодні я встиг зробити багато, але дещо залишилось на потім, тому поставлю собі сонечко; сьогодні я не зробив нічого – ставлю собі хмарку».

За кожні маленькі перемоги треба ввести заохочення. Запитайте, як хоче дитина відсвяткувати свій перший «поріг» у 25%. Можливо це буде незвичайна вечеря, приготування кулінарного шедевра вдвох, або похід за морозивом. Подолання кожного бар’єру треба обов’язково святкувати і привчати дитину отримувати задоволення не лише від виконання поставленої цілі, а й від проходження всього шляху.

Важливим моментом є позитивні приклади, як інші діти долали труднощі та йшли до своєї мети. Найкраще знаходити такі приклади в літературі. Зараз дуже багато творів сучасних письменників, які пронизані аналогіями з конкретними випадками, та через які можна провести паралелі з власним життям. Окрім цього читання гарно розвиває логічне мислення та привчає дитину вибирати основну інформацію.