Зав’язування шнурків: практичні поради

Опанування таким простим на перший погляд вмінням, може викликати у вашої дитини шквал емоцій, адже це дає їй певний рівень самостійності.

З одного боку це всього на всього шнурки, а з іншого, ця навичка автоматично запускає певні розумові процеси: допомагає дитині запам’ятати правильну послідовність дій – одягнути шкарпетки, взуття, зав’язати шнурки; вміння відрізняти взуття за сезонними класифікаціями; розвиває дрібну моторику рук і спритність. Також в майбутньому це допоможе вам зекономити час на збори для прогулянок.

Зазвичай, в шестирічному віці дитина вже повністю готова опанувати таке уміння, але це не означає, що її не потрібно готувати заздалегідь. Як і у всякій справі, результат залежить від частоти виконання послідовних дій, тому вам треба запастись терпінням і щоразу не лише показувати, а й розказувати, як правильно зав’язати вузлик із двох шнурків.

Спочатку дітям рекомендується пройти підготовчий етап, на якому треба виконувати різні вправи для розвинення двосторонньої координації, зміцнення пальців рук, розвиненню дрібної моторики та зорового сприйняття. Наприклад, можна використовувати прищіпки та кільця для білизни, які треба поєднати між собою за кольорами. Така гра допоможе дитині розвинути логічне мислення і потренувати м’язи робочих пальців. Також за таким принципом можна організувати нанизування намистин на відповідні кольорові джгути, тільки в цьому випадку ще тренується зосередженість, витривалість і координація. Ще один гарний приклад для підготовчого заняття – створення картонних гірлянд. Це складніша вправа, яка потребує більше часу: спочатку відмотати необхідну довжину нитки, топім вирізати улюблені фігури з картону, розфарбувати їх, нанизати, а вже потім повісити. Але і результат цікавіший, адже підхід більш творчий. Після виконання вищеперерахованих рекомендацій, можна приступати до основної цілі.

Є декілька варіацій зав’язування для новачків. Перший простий вузол: ставимо взуття на рівну поверхню, розкладаючи кінці шнурків по обидві сторони. Беремо кінці шнурків і перехрещуючи їх, щільно затягуємо, утворюючи основний вузол. Далі обертаємо кінці шнурків на вказівних пальцях для утворення широких петель, які потім знову перехрещуємо між собою і затягуємо у вузол.

Другий вузол «кролячі вушка». Спочатку повторюємо дві вищеописані дії до утворення основного вузла. Далі формуємо вказівним і великим пальцями дві петельки у формі кролячих вушок, залишаючи кінець шнурка довгим. Потім перехресним рухом знову затягуємо вушка у вузол.

Зав’язування круговим методом: перші дві дії залишаємо незмінними. Далі утворюємо ще один вузол, але не затягуємо його, залишаємо широке кільце. Один шнурок ми не до кінця протягуємо зверху, слідкуємо, щоб сформована петелька зберігала свою форму; а другий шнурок протягуємо за таким самим принципом, але знизу. Потім затягуємо дві утворені петлі у вузол.

Оригінальний метод за Яном Фіггом: після зав’язування основного вузла формуємо двома пальцями петлі таким чином, щоб кінці шнурків розташовувались спереду і позаду взуття. Потім пропускаємо вільні кінці крізь утворені петлі, затягуючи їх у вузол.

Для кращого розуміння виконання послідовних дій, дорослим рекомендується показувати все на взутті, яке треба поставити на будь-яку поверхню на рівні рук дитини, щоб вона не нахилялась і змогла все чітко роздивитись. Також можна порадити вибрати модель з м’якими шнурками, кінці яких можна позначити різними кольорами, аби уникнути плутанини.

Трішки терпіння і часу, й ваша дитина радітиме новому вмінню, яке буде демонструвати оточуючим рівень її розвитку.