Взаємини батьків і дітей в період старшого дошкільного віку є важливим моментом у формуванні підростаючої особистості. На цьому етапі відбувається подальше формування психіки дитини, стратегій поведінки, морально-вольової сфери і системи цінностей. Помилки у взаємодії з дошкільником на цьому етапі можуть відбитися на його подальшому розвитку як особистості, а також привести до проблемної поведінки в школі і, як результат, поганого освоєння програми навчання.
Виховання - це процес соціалізації дитини, впровадження їй соціально-культурних цінностей суспільства і формування прийнятих норм поведінки.
Типові помилки у вихованні
Гіперопіка – хибний метод виховання, при якому батьки проявляють надмірну турботу про дитину, тотально оточують турботою і увагою, приймаючи за нього рішення, прагнучи захистити від можливих неприємностей. Відбувається надмірне проникнення дорослих в життя дитини і призводить до обмеження самостійного розвитку і набуття досвіду. У підсумку такі стосунки призводять до того, що дитина протестує проти тотальної турботи про нього, але до прийняття самостійних рішень не готовий в силу відсутності необхідних навичок.
Авторитаризм у відносинах з дитиною - це шлях до формування зломленої особистості, яка через страх зазнати невдачі і подальшого за цим покарання, відмовляється від прояву ініціативи і бажання діяти. У таких сім'ях невдачі дитини піддаються жорсткій критиці, пригнічується думка, якщо воно відмінно від думки батьків. Любов і увагу молодші діти в таких ситуаціях отримують тільки при досягненні ними успіху. Відносини шикуються на основі жорсткої дисципліни. Як результат, у дітей проявляється постійна тривожність, занижена самооцінка. Ставши трохи старше, під дією змінюється гормонального фону, така дитина вступить в конфлікт з батьками, повставши проти постійних обмежень і тиску на нього.
Відкидання власної дитини – ще одна поширена проблема в сім'ях. Так відбувається, коли поява малюка збіглося з настанням яких негативних подій в житті батьків, таких як: розлучення, втрата роботи або працездатності тощо. Тілесні покарання, а також морально-психологічний тиск часто використовується у виховних цілях по відношенню до молодшим дітям. Звичайно, така дитина може вирости агресивною і злою людиною.
Непослідовність батьків у взаємодії з дитиною виражається в нестабільному типі виховання і носять мінливий характер. Схвалення тієї чи іншої поведінки дитини залежить від настрою дорослих та інших сторонніх факторів. Таким чином, у малюка неправильно формується причинно-наслідковий зв'язок у його вчинках, збиваються орієнтири «добре - погано», стирається грань між «можна» і «не можна». Через таку модель поведінки батьків дитина не може зрозуміти, чи люблять вони його чи ні.
Правильне виховання
Для досягнення взаєморозуміння батьків з дитиною необхідно вибудовувати відносини, засновані на спільній діяльності і допомоги один одному в разі, якщо виникає на це запит. Слід уникати зайвого лібералізму у вихованні, так як це може перерости в потурання всім примхам, але при цьому авторитет батьків варто щепити через бесіди та детальну аргументацію того або іншого рішення. Буде правильним, якщо дитина відчує себе повноправним, нехай і не до кінця правоздатному членом сім'ї. Послідовна поведінка дорослих саме по собі поступово привчить малюка і до дисципліни, і до наслідування правильним вчинкам батьків.