Вже понад два с половиною роки ми з донькою ходимо до басейну. Коли ми пішли туди вперше, доньці було трохи більше ніж 2 місяці. Це випадок, коли рекламна листівка змінила життя людей, бо саме з листівки я дізналася про плавання малюків. Поки ми виписалися з пологового будинку, більш менш розібралися з годуванням, вкладанням спати й одяганням, навчилися правильно тримати малечу й купати – ось і маємо два з гаком місяці.
Одного разу, коли я купала малу Даринку, крапля водички потрапила їй до рота. Дитя затримало дихання, після чого почало голосно кричати. Переляку моєму не було краю. Отямившись я гадала, що вже сива, але минулося. Отаким чином я помітила, що дихання затримувати доня вміє, як справжній плавець. Виявляється, що така навичка в дітей є вродженим і існує до 4-х місяців, потім, якщо його не розвивати – потихеньку зникає. Тому я прийняла рішення скористатися таким дарунком Матінки-природи й заодно позбавити себе одного приводу до хвилювання.
Щодо анатомії. Вода є для малюка природним середовищем, адже під час виношування, усі 9 місяців саме у воді знаходиться дитинка. Тому, вода вважається природним стимулятором розвитку усіх систем немовляти. Таким чином, плавання здатне принести користь розвитку дихання, стабілізації кровообігу, розвитку опорно-рухового апарату і так далі. Якщо займатися постійно, то в дитини раніше кріпнуть м’язи, що стане приводом для раннього сидіння та ходьби. А міцна система м’язів буде надійною підтримкою кістяного каркаса, що також сприяє гарному розвитку усього дитячого організму й запобігає розвитку викривлень хребта.
А також, активне плавання здійснює повноцінне забезпечення всіх тканин й органів киснем, що сприяє правильному розвитку, й стимулює роботу імунітету. Більш того, плавання допомагає налагодити тісний зв’язок й довіру між дитиною та матір’ю, а також сприяє розвитку рішучості й самостійності дитини.
Перше заняття тривало 20 хвилин. Завдяки тренеру я мала невеликі хвилювання, бо все ж з підтримкою фахівця спокійніше. Нічого несподіваного не відбулося. А от після заняття, дитина галасувала так, що я переодягалася в шаленому темпі. Після того, як я взяла доньку на руки вона миттєво заснула. Й так продовжувалося після кожного заняття. Можу зробити висновок, що дитина так втомлювалась, що гарно спала, навіть сон вдома став більш спокійним.
Заняття в нас були тричі на тиждень. Два з них проводилися в середньому ритмі з температурою води – 30 градусів, а третє – з температурою 28. Більшою температура бути не повинна, бо це створює велике навантаження на дитяче серце, яке й так має навантаження через фізичні вправи. От коли вода була 28 градусів то й вправи були активними. До дитячого басейну ходила не тільки я одна, було багато мам з дітками, бо це спеціальний басейн для плавання немовлят.
Після деякого часу в мене пройшов страх та я стала впевненіше почувати себе з дитиною в басейні. Але, з’явилася інша проблема – донька не хотіла займатися і повністю відмовлялася від вправ. Тоді я, набравшись терпіння, просто плавала з нею навколо басейну. Адже змушувати її було б дуже погано й могло їй нашкодити. Перечекавши той період я знов отримала згоду Даринки на продовження занять і ось ми продовжуємо їх і нині.
До речі, були серед батьків й чоловіки, котрі знаходили спільну мову з немовлятами навіть краще за жінок. Можливо річ у тім, що вони самі трохи діти в душі, й полюбляють робити те, що приємно. Таким чином, коли малюк відмовлявся від якоїсь вправи – татко разом з малечею робив те, що подобається дитині й це виглядало дуже мило.