Вчитель однієї з Новопечерських шкіл Інна Большакова ділиться досвідом запровадження театральної діяльності у початкових класах. Також дізнаємося про переваги театрального мистецтва, яке , нажаль, поступово відходить на другий план.
Як зацікавити дитину театром?
Що таке театр спитаєте ви? Це комбінований вид мистецтва, у якому разом переплітаються література, музика, образотворче мистецтво хореографія тощо. На уроках у школі театральна діяльність дозволяє вивести на інший рівень сприйняття літературні твори. Під час постановки учні усіма органами чуття поринають у долі героїв, розвивають власні емоційні навички. Також це гарний спосіб популяризувати літературу серед молоді.
Театралізація також виводить на новий рівень необхідність вчити вірші або байки, та інші твори. Мистецтво слів переходить з мовчазних сторінок в активну дію, що також більше цікавить учнів. Завдяки впровадженню театральної діяльності на уроках «Я досліджую світ», можна досягти кращого розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту, здатності дивитися на речі піл різними кутами.
Сучасні діти більш схильні до споживання відео інформації. Кінематограф та індустрія відеоконтенту в інтернеті майже повністю захопила увагу дітей. Деякі з них навіть намагаються створювати власні відео.
У свою чергу тільки мистецтво театру може у повному обсязі дати дітям «живий» досвід співчуття та співпереживання. Відео не зможе передати справжню експресію так, як жива гра акторів.
Залучення учнів до театральної діяльності дасть дітям перший акторський досвід, навчить імпровізувати, швидко знаходити вирішення різних ситуацій спілкування, покращує творче мислення та самосвідомість.
Щоб правильно організувати процес, потрібно заздалегідь пояснити дітям, які емоції та стани можуть переживати ті, чи інші персонажі. Після цього треба попросити втілити ці емоції у життя на сцені. Література сприяє формуванню загальнолюдських цінностей та норм поведінки у суспільстві, а театральна гра за мотивами цих творів глибше проникне у свідомість дітей. Виступи перед публікою дозволять розвинути навички правильного та чіткого мовлення. Також дуже цікаво спостерігати та рухами та жестами учнів, які вони використовують під час гри. Ці невербальні сигнали створюють ще більше занурення у роль. А коли доводиться грати казкових персонажів, то взагалі зникають всі бар’єри та емоційні блоки.
Тож виділимо конкретні переваги театралізації на уроці:
- Повне занурення у літературний твір та виховання вдумливого читача;
- Діти вчаться слухати, правильно говорити та виразно доносити свої думки до інших;
- Розвиває навички комунікації та роботи у команді, імпровізації, моделювання різних ситуативних стратегій;
- Розвиток емоційного інтелекту та емпатії;
- Навчає критичного та креативного мислення.
З чого починати?
Зазвичай під час театралізації художній твір видозмінюється та адаптується до сценічної подачі. Для початку варто визначитися з конкретним твором, щоб всі почали працювати над ним. Дітям потрібно буде оживити лінію сюжету.
Якщо ми говоримо про молодші класи, то першими спробами театралізації мають бути прості вірші відомих авторів, а потім поступово треба збільшувати рівень складності. Вірш буде легко запам’ятати та неважко розіграти. Після цього можна перейти на байки, а далі на більш складні оповідання. Насамкінець варто дійти до створення оригінальних постанов із власним модернізованим сюжетом.
По-перше, діти визначають сюжетну лінію. Далі проговорюють репліки персонажів з відповідністю до їхнього емоційного забарвлення. Наприклад, у простих героїв казок завжди однакові та зрозумілі риси: лисичка хитра, зайчик полохливих, ведмідь грізний тощо.
З часом діти умітимуть переносити власні поведінкові моделі до оболонки театру і знову й знову їх переживати. Зможуть чітко простежувати сюжетну лінію минулого, теперішнього та майбутнього. Використають власні емоції для того, щоб зрозуміти стан іншої людини. Насамкінець зануряться у твір на стільки глибоко, що зможуть на рівні почуттів зрозуміти думки та переживання персонажа.