Закон "Про освіту", який є основою освітньої реформи, ухваленої українським парламентом п’ятого вересня, викликав шквал критики з боку Молдови, Румунії, Угорщини і Росії. На переконання цих держав, окремими нормами документу обмежуються права їхніх меншин в Україні.
Йдеться про те, що мовою навчання в українських освітніх закладах є державна, тобто українська мова. При цьому в МОН запевняють, що згадана норма закону жодним чином не заважатиме представникам нацменшин вивчати інші мови.
Реагуючи на ситуацію, яка склалася, український прем'єр доручив очільникам МЗС та МОН разом із керівництвом парламентського комітету щодо освіти пояснити Євросоюзу окремі норми вищезгаданого закону.
Як відзначили в освітньому відомстві, норма закону щодо мови навчання повністю відповідає українській конституції. Крім того, вона не суперечить Європейській хартії регіональних мов.
У МОН констатували: зважаючи на те, що знижується рівень і погіршується якість освіти у дітей із тих шкіл, де навчання проводиться мовами меншин, необхідне розширення викладання дисциплін українською мовою в школах меншин. Адже поточна ситуація викликає недотримання конституційних прав дітей щодо вступу у ВНЗ.
Відтак із початку вересня наступного року учні матимуть змогу одержувати дошкільну, а також початкову освіту мовами національних меншини і, разом з тим, вивчати українську мову. Починаючи із 5-их класів учні навчатимуться українською мовою. А мови нацменшин вони вивчатимуть як окремі дисципліни. У тому разі, якщо мова меншини відноситься до мов ЄС, нею можуть викладати один або декілька предметів.